Леонід Кононович



Книжки що вийшли у Кальварії
Феміністка
Кайдани для олігарха
Мертва грамота
Тема для медитації
Повернення
Повернення, вид. 2-е, доповнене
Тема для медитації, ювілейне видання

Свого часу я не стільки зрозумів, скільки відчув причину неприязні між людьми. Заповідь «полюби ближнього, як самого себе», не є простою для розуміння. Не може любити ближнього той, хто не любить себе. У ближньому людина бачить себе. Якщо людина принижує іншого, вона бачить приниженою себе. Вона себе не любить.
Леонід Кононович, письменник, перекладач, правозахисник

Фото © Сергій Владикін

Народився 1958 року на Київщині. 1975 року вступив до філологічного факультету Київського університету. 1977 року був відрахований за «небажання вивчати історію КПРС». 1978 року був заарештований органами КГБ за поширення правозахисної літератури. В листопаді того ж року отримав офіційне попередження від обласного управління КДБ за ст.62 ч.1 Карного кодексу (поширення націоналістичної літератури). З 1981 по 1985 навчався на філологічному факультеті Київського педінституту ім.Горького, звідки був відрахований «за негативний вплив на молодіжний колектив». З 1991 по 1996 рік працював у приватній охоронній компанії «Сейкен ЛТД». З 1996 по 2001 рік займався підприємницькою діяльністю. Cамотужки здобував освіту та вчив французьку мову.

Ранній Леонід Кононович є автором екзистенційної прози, яку відмовлялись видавати у ті часи (сер. 80-х років). Тому книжка цієї прози вперше побачила світ лише у 2004 році (новела «Повернення», мікророман «Зимова казка»), а 2008 року – друге доповнене видання «Повернення» (новела «Повернення», мікророман «Зимова казка» та новела-есе «Дерево»). Це проза, у якій переплелися проблеми самоідентифікації особистості, втраченого зв’язку поколінь, пошуки змісту у буденності. Радіо-п’єса за книжкою мала великий успіх у радіослухачів і кілька разів на їх замовлення повторювалась на українському радіо.

Василь Герасимюк, поет, радіоведучий: Коли у 2004 році я прочитав «Повернення», то був вражений – у ті часи ми навіть уявити собі не могли, що може існувати така українська проза...

У середині 90-х років Леонід Кононович публікує у часописі «Сучасність» роман «Я, зомбі» — перший якісний український іронічний кримінальний роман, який викликав шалену цікавість у читачів і був відзначений премією «Благовіст». Кононовича називають «батьком українського кримінального роману» – за кілька років Кононович написав більше 10 таких романів і 2003 року «проставив на цьому крапку». Стійкий стереотип про те, що якісний український кримінальний роман неможливий було зламано...

Одночасно з літературною працею з середини 90-х Кононович активно займається перекладами з французької, за що був відзначений стипендіями та премією Посольства Франції. В його перекладах українською були видані: Сартр, Камю, Екзюпері, Дюркгайм, Бодріар, Бланшо, Екзюпері та ін.

Олег Білий, доктор філологічних наук: Бодріярові пощастило, так само як пощастило і читачеві. Адже переклад здійснив... Леонід Кононович

У 2004 році Леонід Кононович вразив українського читача романом «Тема для медитації». Журналістам довелось шукати нових означень для жанрової характеристики цього роману, оскільки нічого подібного в українській літературі досі не було. Так з’явився термін посткатастрофна проза (Микола Скиба). Роман отримав цілу низку схвальних рецензій, спровокував гострі дискусії в пресі не лише щодо самого роману, але й щодо того, хто і як пише про цей роман. «Тема для медитації» стала темою для безкінечних обговорень на Інтернет форумах.

Богдан Логвиненко, головний редактор Інтернет видання СУМНО: Цією рецензією я вирішив поламати стандарти нашого сайту на міні-рецензії. Книга Леоніда Кононовича дуже змінила мій світогляд, якщо не зламала його взагалі... Я пережив цей твір, я пережив його разом з головним героєм, бо це неймовірне творіння, аналогів якому я не зустрічав ні в сучасній, ні в літературі, яку називають класикою. Це нереальний роман про реальні події, написаний реальною людиною...»

Василь Герасим’юк, поет, радіоведучий: «Тема для медитації» доводить, що можна писати без викаблучувань, без спецефектів, але це потребує спалених нервів, концентрації потужних зусиль...


Видані переклади
1. Андре Вюрмсер. Неждана зустріч
2. Альберт Камю. Мистець у в’язниці. Андре Жид (Фоліо, 1998)
3. Еміль Дюрнгайм. Самогубство (соціологічне дослідження). (Основи, 1998)
4. Жерар Мере. Принципи суверенітету (Кальварія, 2003)
5. Жан Бодріяр. Символічний обмін і смерть (Кальварія, 2004)
6. Жан Бодріяр. Божиста лівиця (Кальварія, 2007)
7. Сіє Дай. Бальзак і маленька китайська кравчиня (Кальварія, 2004)
8. Антуан Сент-Екзюпері. Маленький принц (Кальварія, 2005)
9. Жан Боріяр. Фатальні стратегії (Кальварія, 2008)
10. Моріс Бланшо. Простір літератури (Кальварія, 2007)
11. інше

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій