Видавництво Кальварія

Чилійські казки

Чілійські казки

Від перекладача
Маленький український читачу,

Книга, яку ти зараз тримаєш у руках, має давню та цікаву історію. Всі дванадцять уміщених в ній казок були надруковані майже сто літ тому, 1920 року, в збірнику «Традиції, легенди та народні казки, зібрані в Карауе (Чилі) Рамоном Лавалем.»
Отже на іншому краю Землі – в далекій південноамериканській країні Чилі – цими казками захоплювалися маленькі хлопчики та дівчатка ще тоді, коли не лише твоїх батьків, але й батьків твоїх батьків ще не було на світі.
Та попри те, що ці казки прийшли до нас іздаля, ти знайдеш у них своїх добрих знайомих: короля, котрий мав трьох синів; і зачаровану принцесу; і падчерку, якій заздрять зведені сестри; і принца, який вирушає на пошуки нареченої. Будуть у ній і чарівні замки та чарівні палички, і ще багато речей, відомих тобі з інших казок.
Як же всі ці персонажі та речі могли зявитися у переказах людей, котрі жили багато років тому по інший бік океану, та ще й не в столиці, а в доволі глухій провінції, оточеній височезними горами, що звуться Андами, де здавна мешкали місцеві індіанці-араукани? До того ж оповідачі цих казок переважно були неписьменними, а відтак не могли прочитати їх у якійсь книзі.
Швидше за все ці казки прийшли до Південної Америки з Іспанії разом із вояками, які в 16 столітті підкорили цей континент. На користь такого припущення свідчить, зокрема, поява в казці «Сім синів удови» короля маврів, тобто арабів, яких не було на території сучасного Чилі, але з якими впродовж семи століть воювали іспанці, щоб звільнити свій край від чужинців.
Можна припустити також, що – діставшись незнайомої землі, яку їм випало завоювати у жорстокій боротьбі з місцевими індіанськими племенами – іспанські вояки, мабуть, у годину дозвілля розраджували себе, переповідаючи спочатку одні одним, а згодом і своїм дітям, народженим на новому континенті матерями-індіанками, улюблені казки, які памятали змалку і які єднали їх із далекою батьківщиною.
А вже потім, передаючись від покоління до покоління, казки набували й місцевих реалій та колориту. Так зявилися в них і ніж-мачете, яким зазвичай рубають цукрову тростину, і саме кокосовий – тобто той, що росте на тропічній пальмі, – а не якийсь інший горіх.
Нині, через багато років, ці казки прийшли до Європи, і тепер вони зрозумілі тобі, бо їхні персонажі заговорили українською. Тож прочитавши їх, ти взнаєш чимало цікавих і дивовижних історій, якими захоплювалися в далекій південноамериканській країні Чилі твої ровесники задовго до того, як прийшли у цей світ твої батьки та батьки твоїх батьків.
Я ж присвячую це видання своїм внукам Владиславу та Андрію і сподіваюсь, що коли і вони, і інші сьогоднішні читачі цих казок подорослішають, то переповідатимуть їх іншим маленьким дітям, а отже історії, про які тут йдеться, триватимуть.


Сергій Борщевський, письменник

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій