преса

Автор: Оксана Жила
Видання: Львівська газета

Логіка речей в абсурдності буття?

http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2008/09/05/34024/
П'ятниця, 05 вересня, 2008 року, № 129 (437)

“УСІ МИ так чи так залежимо від речей, простих та буденних, – як от одяг, аксесуари, різні корисні чи марні дрібнички, умеблювання житла й робочого місця і т. д., одне слово, – всього того, що якось барвисто урізноманітнює сірісті існування, але мало хто наважується у цьому зізнатись”, – писав у творі “Логіка речей” Василь Кожелянко. Та не зазначив автор цих рядків, що ми насамперед залежимо від Бога. Так сталося, що рецензію на книгу довелося писати вже після смерті самого письменника.

“Логіка речей” – гола правда на суспільні речі буття без будь-яких прикрас і перебільшень. “Зразковий сім’янин, люблячий чоловік, уважний батько Василь Васильович пішов із родини. Він оголосив дружині, що покохав іншу, а проти любові, як відомо, людина безсила. Дружина зомліла й впала на підлогу. Гадала, після такої екстримальної сцени він припинить верзти дурниці, попросить вибачення і залишиться вдома. Але Василь Васильович, переконавшись, що з дружиною все гаразд, почав пакувати в портфель шкарпетки. Зрештою жінка махнула на нього рукою і почала більш предметно думати про… завнача своєї школи”, – ось такі короткі оповідки В. Кожелянка.

Загалом у “Логіку речей” увійшло п’ять нарисових історій про найбуденніші речі: “Чайна ейфорія” , “Дезертир”, “Нарцис”, “Вино” і “Щастя”. Власне в цих текстах автор розкриває всю суть новітнього речового тоталітаризму, якого не повалити жодними революціями.

Як стверджує письменник, у світі немає нічого страш­нішого й смішнішого за правду. Проте, що далі читаєш його твір, то її величність Логіка, вона ж правда й реалістичність, стає абсурднішою.

Чого лише вартий пафосний рядок із “Нарциса”: “Останнім часом Віктора Колобка дуже непокоїли дві речі: фарба для волосся і доля України…” Так, патріотизм став побратимом нарцисизму. Любов до України в головного героя потрапляє в один синонімічний ряд із такими важливими атрибутами, як фарба для волосся, синя у білий горошок краватка, кремплінові штани й елегантні півчеревики на високому обцасі. Фінал цієї історії для майже метросексуала Віктора Колобка вельми печальний, хоча він не тільки переймався своєю зовнішністю, а й сумлінно освоював питомо українські слова, як-от “евентуально”, “засадничо”, “офензива”, “геноцид”, “визвольні змагання” тощо... Втім, хіба може бути по-іншому в країні, де навіть не всі розуміють різницю між патріотизмом і націоналізмом?

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій