що таке "кальварія"?преса
Автор: Інна КорнелюкВидання: «Поступ»
Анна ХОМА: Incognito ergo sum
http://postup.brama.com/usual.php?what=898609.04.2003
-- Анно, Ви дуже молода особа, а поза тим уже є автором кількох романів. Кажуть, щоби писати прозу, потрібно мати великий досвід та зрілий погляд на життя, розуміти людей, відчувати мотивацію їхніх учинків...
-- Я не можу не писати. Те, що я пишу, це не розважання читача або себе. Я все життя мріяла... писати. Це велике бажання викласти проблему, її психологічний зміст передовсім. Кожен твір -- ніби якийсь тунель, з якого потім не можу вийти. Бо починаю написаним жити, а все інше відходить на задній план. Роман "Репетитор" -- спроба інтерпретувати проблему таланту. У головного героя є лише талант, більше нічого. По-справжньому сильних особистостей, чесних і успішних я зустрічала у своєму житті надто мало.
-- А які критерії, на Вашу думку, визначають сильну особистість?
-- Знати, чого насправді хочеш і не опускати рук -- якщо не вдається цього досягнути. Можливо, це сублімація моїх прихованих бажань... Ні від кого не залежати, йти до цілі, але не зруйнувати на шляху себе. Не чекати, не шукати чиєїсь допомоги.
-- Невже можна обійтися без чиєїсь допомоги?
-- Приходжу до висновку, що вистояти сам-на-сам -- просто нереально.
-- Ви закінчили медичний університет, здобуваєте другу освіту на факультеті психології. Ви вірите, що професія психолога в Україні стане такою ж затребуваною, як за кордоном?
-- Один мій знайомий довго переконував мене в тому, що психологи -- наркотик. І свої проблеми варто навчитися вирішувати самому. То в американців ми побачили крайнощі на кшталт: тільки психолог може сказати, чи правильно я думаю, чи ні. Так, психологія аксіомами не оперує. Проте має ширші межі, ніж медицина. Настільки, що хочеться поєднати практику психолога і майбутні творчі пошуки. Як не парадоксально це звучить.
-- Кажуть, що професійні психологи з часом перетворюються на своїх пацієнтів. Якщо говорити максимально просто і відверто...
-- Бо існує ліміт інформації, яку здатен опрацювати людський мозок. Але від усвідомлення цього факту нічого кардинально не зміниться. Я більше споглядаю життя, ніж живу. Так не менш цікаво. Мені нерідко кажуть, що я дуже замкнута. У психології прийнято вважати нормою середньостатистичні показники. Талановиті люди -- це вже якісь відхилення. Нічого не вдієш. Наприклад, якщо прийдеш на прийом до психотерапевта на п'ять хвилин раніше -- це вже інший діагноз у порівнянні з тим, якби ти прийшов на п'ять хвилин пізніше. У випадку вашого вчасного приходу -- вам все одно поставлять діагноз. А скільки серед шизофреніків геніальних людей! Це страшенно цікава і загадкова тема!
-- Тобто ви даєте собі раду в особистому житті...
-- Якщо б у мене все було чудово в особистому житті, я б не писала. Уся та невикористана енергія, мабуть, трансформується в ті вигадані світи, які описую в романах. Саме в такий спосіб відсторонююсь від життя. Хоча нормальні люди живуть у реальному світі...
-- Cкладається враження, що ви живете у своєму світі incognito і не маєте бажання туди когось впускати. А як же почуття... любов?
-- Звичайно, що любов була. Але це інтимне. У нашому житті ми, крім усього іншого, позбавлені інтимності. Тому мене не цікавлять люди, які порпаються в брудній білизні інших. Навіщо так робити? Мене не цікавить, яка людина є насправді, в глибині душі. Я ціную те, що вона здатна створити, звершити. Це важливіше. Скільки всього треба встигнути! Навіщо витрачати час на всілякий бруд? Натомість, існують набагато цікавіші речі, незбагненні, містичні.
-- Вам доводилося спостерігати якесь диво?
-- Я працюю в реанімаційному відділенні дитячої лікарні. Я не можу забути однієї дівчинки. Вона була вже в безнадійному стані. Але перед смертю, буває, такі люди відчувають велике полегшення. Те ж саме було і з цією дитиною. Останні її слова були такими: "Я бачу фею". Вона померла. Але те, що вона відчувала свою смерть, неможливо пояснити. Як і те, що можна побачити в очах дитини перед її смертю. У кіно, з їхніми спецефектами, вони відтворюють такі вічні моменти жахливо...
