преса

ХТО Є ХТО: українські видавництва

http://jeyart.com.ua/whois/sub168

В будь-якому підручнику з літературознавства можна знайти твердження про те, що в літературі ХХ сторіччя ми стали свідками явище, яке називають “смертю автора”. Одночасно ми бачимо інше явище, яке назвемо “народженням видавництв”. Всюдисуща комерціалізація сягнула й літератури.

Літературний простір перетворився на ринок, гравцями якого є зовсім не письменники. За їх плечами видніється щось більше. Мова, зрозуміло, йде про видавництва. Інший загальновідомий факт – українську літературу комерціалізація зачепила поки не дуже сильно (принаймні, в порівнянні з іншими галузями культури). Видання власне української книги здійснюється загалом на голому ентузіазмі, а про шалені прибутки мова взагалі не ведеться. Хоча тут і слід зробити обмовку: радше “мова не велася”. Бо є вже багато прецедентів хорошої, української та ще й комерційно успішної книги.

Ми вирішили зробити невеликий огляд українського книговидавництва. Вибір “героїв” був зумовлений суто суб’єктивними чинниками – що читаємо, про те й говоримо. Інформацію про видавництва взято з їх офіційних сторінок та засобів масової інформації.
...

8. КАЛЬВАРІЯ

Це львівське видавництво було створене в 1991 році і першопочатково спеціалізувалося на виданні спеціалізованої літератури. Першим власним видавничим проектом була книжка „Хто є хто в європейській та американській політології. Малий політологічний словник” (1995). Після цього було видано ряд книжок політологічної та соціологічної тематики.

Першою художньою книжкою виданою “Кальварією” була збірка поезій Грицька Чубая „Плач Єремії” (1999). Того ж року журі Форуму видавців оцінило цю невелику книжку вище ніж дев’ятитомник Василя Стуса. Мабуть, саме це визначило напрямок подальшої діяльності видавництва – вже у 2000 „Кальварія” започатковує першу книжкову серію художньої літератури.

На цій ниві “Кальварія” справді вдалося досягнути багато. Зокрема було видано твори Тараса Прохаська, Юрка Іздрика, Леся Подерв’янського, Сергія Жадана, Ігоря Римарука, Василя Герасимюка, Богдана Жолдака, Костянтина Москальця, Василя Шкляра, Юрка Покальчука та багатьох інших актуальних українських письменників. З’являється у видавництві і „молода кров”, що тече у венах Ксені Харченко, Галини Логінової, Любомири Княжич, Тетяни Вінокурової-Садиченко.

Окремо слід згадати той факт, що саме “Кальварія” відкрила широкому загалу “диво-хлопчика” української літератури – Любка Дереша. Його “Культ” став бестселером в Україні. А навесні 2005 „Культ” виходить польською і з’являється в усіх найбільших книгарнях Польщі. Влітку виходить сигнальний примірник роману німецькою мовою в одному з найбільших німецьких видавництв і завершуються переговори щодо видання книжок Дереша в Італії та Сербії. Саме тому так багато розмов точилося, коли Дереш покинув “Кальварію” – мовляв, для видавництва тепер настануть чорні дні.

Однак нічого подібного не сталося, а “Кальварія” ще й опанувала для себе цілком нову нішу перекладної літератури. В зв’язку з цим видавництво навіть провело кілька резонансних антипіратських кампаній, щоб підтвердити своє виключне право на видання “Механічного апельсину” Ентоні Берджеса та виключні права на видання книжки „Маленький принц” українською мовою від культового французького видавництва „Gallimard” (приблизно у той самий період власник видавництва „А-ба-ба-га-ла-ма-га” Іван Малкович шкодував про те, що „Кальварії” вдалося викупити права на цю книгу швидше). Уваги заслуговує також повне видання роману Франсуа Рабле „Ґарґантюа та Пантаґрюель”, вперше перекладеного зі старофранцузької. Такого видання не має жоден з наших найближчих сусідів – ані Росія, ані Польща.

Іншою гранню перекладацької діяльності “Кальварії” є більш спеціалізована інтелектуальна література призначена для більш вужчих інтелектуальних кіл. Тут можна просто перерахувати авторів, щоб не вдаватися до зайви подробиць: Жан Бодріяр, Семюел П. Гантінґтон, С’юзен Зонтаґ, Даніель Бовуа, Нейл Смелзер та Моріс Бланшо.

Минулого року видавництво почало опановувати новий для себе ринок. “Кальварія” тепер надаває пакети ліцензій на створення аудіокнижок, результатом чого став масштабний проект компанії „CD Сom-Україна” з назвою „Сучасна українська літуратура”, в рамках якого за ліцензією видавництва „Кальварія” вийшли аудіокнижки Тетяни Винокурової-Садиченко, Любка Дереша, Василя Шкляра, Василя Кожелянка, Алли Сєрової, Ірен Роздобудько.