преса

Автор: Антоніна Окініна
Видання: Друг читача, портал
mp.jpg (575.19Kb)

Ліга баобабовинищувачів

http://vsiknygy.net.ua/index.php?module=review&id=106
№20, 2007

Ліга баобабовинищувачів
Антуан де Сент-Екзюпері Маленький принц. – Львів: Кальварія, 2007. – 98 с.

«Маленького принца» вже звично називають казочкою для академіків. Але є щось у цій невеличкій книжечці, що змушує активно “поворушити” не лише мізками, а й серцем. Можливо, тому «Маленький принц», якого переклали щонайменше 160-ма мовами світу, захоплює всіх: дітей, підлітків і дорослих (останніх, до речі, автор до читання не запрошував). Після прочитання цієї книжки хочеться корчувати баобаби, відповідати за тих, кого приручаєш, і чути, як сміються зорі. А головне ─ хочеться забути про цифри, які так полюбляють дорослі, й запитати подругу замість: «То скільки твоєму років? Скільки він заробляє? Який номер машини?» - про щось на кшталт: «То якого там кольору очі в твого хлопця?» (ну, і отримати за це тяжкенького «ревнивого» стусана).
Але, поза жартами, унікальність «Маленького принца» не тільки в тому, що він глибоко вгризається в свідомість. Книжка Антуана де Сент-Екзюпері давно вже перетворилася на сакральну історію, яка передається з покоління в покоління , зазнаючи мінімальних змін. І сам Маленький Принц, і його Квітка, його планета, його баобаби, і так далі за списком ─ усі ці образи замкнені в просторі однієї книги, вони лишаються незмінними, як лишається незмінним дизайн обкладинок усіх ліцензійних видань (незалежно від континенту, мови і часу видання). І в цьому є сенс, бо в такий спосіб простіше передати світ, створений автором ─ як через слова, так і через ілюстрації, які він виконав власноруч. Без ілюстрацій «Маленького принца» взагалі важко уявити, оскільки автор дуже часто посилається на них у тексті. Іноді він навіть пояснює, чому малюнок виглядає саме так, а не інакше.
Українською “Маленький принц” побачив світ 2005 року у видавництві “Кальварія”. Книга повністю відповідала тому єдиному виданню, яке вийшло друком за життя автора (зрозуміло, за винятком мови твору). Перевидання 2007-го (того ж видавництва) ─ його точна копія, хіба що обкладинка стала твердою. Тож тепер ми можемо читати цю книгу в її, так би мовити, канонічному варіанті.
Затятих «принцелюбів», які вже раніше були знайомі з російським варіантом книги, може дещо здивувати український переклад. Наприклад, ім’я «рози» змінилося на ім’я «квітки» однак, що цікаво, саме це є точним перекладом із французької. Виявляється, російські перекладачі пішли на такі лінгвістичні хитрощі, аби зберегти в російській версії жіночий рід слова «la flеur» (погодьтеся, Принц, закоханий в “цветок”, сприймався б не зовсім адекватно). Загалом скажемо, що переклад таких алегоричних творів, де за кожним образом ховається певний символ ─ справа, дійсно, не з легких. Без глибинного проникнення в світ знаків і натяків здійснити переклад неможливо. В такому випадку залишається певна доля сумніву: а чи дійсно перекладач уловив саме те, що прагнув сказати автор?
Розгадувати загадку де Сент-Екзюпері лишається читачам. Тож не будемо нехтувати можливістю вкотре приєднатися до ліги баобабовинищувачів.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій