преса

Автор: Ігор Казмірчук
Видання: Вечірній Київ, газета

Письменник, який не любить нагород

№8(17910): П'ятниця, 19 січня 2007 року
http://www.vechirka.kiev.ua/article.php?id_article=11386&cy=2007&cm=01

Василя Кожелянка називають «письменником, який передбачив Помаранчеву революцію та її наслідки». Автор роману «Тероріум», що вийшов друком 2002 року, справді передрікав і велелюдні мітинги на Майдані, і «Велику листопадову націонал-демократичну революцію», і, зрештою, вигнання правителів із Банкової. Щоправда, на відміну від реальних подій, у творі – протистояння завершується кривавою банею. Президента ж (із красномовним прізвищем Окромєшний) під час штурму Адміністрації решетять кулеметною чергою. Таке ось «привиділось» Кожелянкові… Щодо «наслідків», то письменник пішов за класичною формулою: себто, революцію здійснюють фанатики, а її плодами послуговуються мерзотники. Чи так це насправді, судити не берусь…

А ще Василя Кожелянка вважають «письменником, який об’єднав ветеранів Великої Вітчизняної війни та ОУН-УПА». Позаяк ті дружно заходилися бити вікна у приміщенні часопису «Сучасність», де було надруковано Кожелянків роман («у жанрі альтернативної історії») «Дефіляда в Москві». Треба було таки добряче постаратися, аби однаковою мірою обурити сивочолих представників полярних таборів. Цього року у видавництві «Кальварія» побачила світ книга «Дефіляда», до якої, окрім згаданого твору, увійшли романи «Конотоп» та «Людинець пана Бога». В анотації завбачливо зазначено: «Розкішна інтелектуальна забава для тих, хто має почуття гумору».
Презентація «Дефіляди» і ще однієї книги – цього разу новел – «Логіка речей» відбулася в УНІАН. До речі, в анотації «Логіки речей» жирним шрифтом виділено: «Це гола правда, а у цьому житті немає нічого смішнішого й страшнішого за правду. Тому людям зі слабкою нервовою системою та схильним до депресії читати не рекомендується».
Кожелянка запитали, як до його творів ставляться політики.
– На жаль, а може й на щастя, здебільшого політики літературою не цікавляться. Ми прямуємо паралельними курсами, тому наші шляхи не перетинаються, – відповів письменник.
Нещодавно Василеві Кожелянку виповнилося п’ятдесят. З цієї нагоди (а може не тільки з цієї) перший заступник голови Національної спілки письменників України Василь Шкляр вручив спілчанську нагороду, яку тут же пришпилив до Кожелянкового светра, не забувши мимохідь присоромити винуватця торжества, що, мовляв, для такої події годилося б одягнутися урочистіше.
Відповідь не забарилася:
– Взагалі-то я віддаю перевагу не нагородам, а преміям…
– От бачиш, Василю, – дошкуляв повпред НСПУ, – одразу видно, що ти із провінції – навіть не здогадуєшся, скільки у столиці на «чорному» ринку за такий медальйон дають…
По завершенні презентації Кожелянко щедро роздав автографи і поквапився на потяг – до Чернівців. Там він живе: у селі Кам’яна Сторожинецького району.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій