що таке "кальварія"?преса
Автор: Марина Зайдель marina_z87@mail.ruВидання: SUMNO?, Інтернет-видання та мережа блоґів
Рецензія на книгу Любка Дереша «Архе»
http://www.sumno.com/modules.php?name=ArheМова піде про "Архе", на яку літеру падає наголос, поняття не маю. Що означає це слово "архе", наголос в якому падає невідомо куди, а в текстовому документі підкреслюється? Чесно? Нічогісінько розтлумачити не зможу. Ех, не видався з мене профешинал критик? "In vino veritas", - проголосив російський класик. У Дереша ця істина ховається за товстою книжною обкладинкою. "Архе" - це "Терезка і тощо", "Дмитро Мендєлєєв і клуб галогенів", "Осяяні світлом параш". У Львові почався "нафтизиновий бум". На сайті про наркотики з‘являється інформація про галюцинаторну дію краплин для очей. Суміш багатьох хімічних складових називають "архй"(ніякої авторської помилки, кількість букв збережена), або "плазма". Сім студентів-хіміків володіють пропорційним складом "архе". Архе дає змогу відчути слова, тобто пізнати їх зсередини. Там багато незрозумілих описів, якоїсь фантастики та хімії. Ну, коротше, почитаєте, але без вживання архе! Дереш вводить себе як учасника дійства, яке відбувається довкола архе. Тим самим стверджує, що пізнання істини відбувається через текст, автора та слова: "Весь світ-це підказка-єралаш до Істини. Тобто істину як таку неможливо пізнати словесно, але словами на неї можна натякнути". І нащо Дерещ в його то вік занурився в пізнання істини? Не хочеться, щоб рецензія вийшла якоюсь жлобською, але не пишеться... А Дереш попереджає "гра закінчується в першу чергу тоді, коли згадує про Своє існування Читач". І справді, читаючи "Архе", забуваєш про своє існування, бо занурюєшся в пізнання сенсу цієї книги, де довкола безліч невідомого та незрозумілого. Починаєш гризти себе за начхатське відношення до шкільних уроків хімії, коли розумієш, що не знаєш , що таке галогени. Виявилось, що хімічне визначення терміну галогенів прямого відношення до другої частини "Архе" майже немає. В цій частині йдеться про тих хіміків, які мають склад архе. "Осяяні світлом параш"! Яких параш?! чого осяяні?! Питання риторичні. Саме тут відкривається те, що Дереш намагається передати на всіх 262 сторінках тексту. Що саме? Ну, та сама істина, а ще зв‘язок між автором та читачем. Сторінки пронизані грою шрифтами .Сюжет, як такий, не вловлюється. Дереша не рецензувати! Краще читати! Ще краще-уважно читати! Закритись десь від оточення та зануритися в книгу, забути про своє існування - ЖИТИ КНИГОЮ!!!!! Порада: не починати знайомство з творчістю Дереша через "Архе".
