преса

Видання: Литературный дом имени лисенка Моффи

18 фраз Любко Дереша о писательстве, жизни, героях

Восемнадцать фраз Любко Дереша о писательстве, жизни, героях и доме
27 января 2014 г.

Я - довольно активный зверек, и с огромным удовольствием посещаю все, что у меня получается посещать. А уж если где-нибудь намечается встреча с каким-нибудь писателем - лечу туда, не имея, правда, крыльев.

Мне очень повезло побывать на встрече с Любко Дерешем - он как раз рассказывал о своем детстве, творческом пути и новых книгах: "Миротворце" и "Останній любові Асури Махараджа" . И, внимательно слушая украинского писателя (и о нем самом, и о его книгах я думаю тоже как-нибудь вам рассказать), я вынес для себя несколько довольно интересных фраз, которыми жажду поделиться с вами (правда, вони на солов'їній мові - не хочу переводити його думки). Держите - Любко Дереш
о писательстве, жизни, героях и доме.

1. Why not?

2. Чи треба так рано починати? Чи, може, у тому секрет, щоби у сімнадцять опубліковати свою книжку, і тоді виростеш у нового Тараса Шевченка? Ні, краще почекати, я вам раджу.

3. Коли мені кажуть "пане Любко", я завжди озирюся, намагаючись зрозуміти - де панщина? Де кріпаки?

4. Кожна людина наділена талантами. Як насінню потрібно попасти у хороший грунт, щоб воно проросло, так саме і людині потрібно впасти у гарне середовище, щоби таланти почали розвиватися.

5. І я зрозумів, що ось вона, світова слава, на сторінках львівської газети.

6. Криза є цілющим етапом у житті людини. У цей час людина щось робить - якийсь вибір, якісь рішучі дії і розуміє, де там є справжнє "я", а де - зовсім не "я".

7. Є якийсь дім абсолютний, який буде мене кликати, де б я не був і де б я був взагалі на цьому світі.

8. Щось схоже ми всі маємо у якійсь період свого життя. В кожного є якісь Пустомети, з якімісь велосипедами, з якімісь гаражами, де ми колись ходили - у такому малопривабливому тлі може відбуватися наше дитинство. Наповнене якимись фантазіями, чимось світлим. Потім, коли ми виростаємо, ми бачимо облуплені стіни і не розуміємо: що було особливого? Ну так, тут ми грали в піжмурки, тут ми заглядали у чужі вікна, тут ми лазили на пошту, на другий поверх. В якийсь момент ми відчуваємо, щоці місця наче зв'язують нас.

9. Протест кудись всередину себе. У всіх він був.

10. Відчуття зв'язанності цим світом, цими правилами, цими законами, цими формальними стосунками.

11. Загадкова імла, що повисає над нашими внутрішніми Карпатами.

12. Кожному хочеться бути якимось героєм.

13. Бог створює світи - і я створюю світи! Бог створює персонажів і сюжети - і я створюю персонажів і сюжети! І чому б мені... Ні, не так - чим я гірше?

14. Люди навколо - це приватна психодрама.

15. Я поїхав. Я випадково! Як завжди, випадково. Все в цьому житті - випадкове. А потім все одно розуміємо - невипадково. Все.

16. Часом мені здавалося, що на мене хтось дивиться. Дивиться і чекає: "що ж ти будеш робити?"

17. Можна робити такі прийоми, які називаються так хитро, модно, такими стильними словечками - шака-флака, наприклад.

18. Ви зрозуміли, що Ви - в раю. І в цьому раю Ви можете повністю виражати свої почуття. Ви вільні. Нарешті пекло скінчилося, нарешті все залишилося позаду. Все, Ви почуваєте, що життя - як полуниця, яку ви кусаєте, смокчете сік і відчуваєте смак.