преса

Автор: Іванна ДЕРЕВ’ЯНКО
Видання: Чорноморські новини, обласна газета

ДЕРЕШЕВІ ПОШУКИ НА ГОРІ СИНАЙ

http://chornomorka.com/archive/a-3215.html
7.12.2013

Цими днями до Одеси завітав найулюбленіший письменник сучасної молоді, культова особа — Любко Дереш — із презентацією своїх двох нових книжок: роману «Остання любов Асури Махараджа» (2013) та збірки оповідань «Миротворець» (2013). Нові дітища навіяні мандрівками Єгиптом та Індією. Презентація пройшла в Українському домі (вул. Катерининська, 77).

П’ять років, які Любко Дереш «взяв» у читачів задля творчої паузи (в 2008-у він повідомив про те, що тимчасово покидає літературу), не пройшли намарно. Письменник змінив не лише манеру письма, але й спробував себе у подружньому житті. «Приблизно п’ять років, які я взяв для паузи в писанні, я за­ймався різними речами, але не літературою: трішки драматургією, вивчав психологію в Київському приватному університеті, вів якісь передачі на телебаченні, працював редактором часопису. Багато мандрував, і, врешті-решт, ці мандрівки привели мене на гору Синай, де я одружився, закінчив роман, який довго не вдавалося закінчити, і благополучно розлучився. Але це не розчарувало мене в інституті сім’ї, навпаки: укріпило в думці, що «так тримати» і здійснити наступну спробу», — запевнив Дереш своїх шанувальників.

То жартуючи, то цілком серйозно, Любомир роз’яснив причину «вимушеної еміграції», в яку сам себе ж і відправив. З’ясувалося, Дереш пережив творчу кризу. І лише в бедуїнському селищі Дахаб на півдні Синаю, з купою його дивакуватих мешканців — «давншифтінгерів» (приїжджі молоді творчі люди, які залишають успішні кар’єри, блага цивілізації задля пошуку себе, розвитку своїх духовних цінностей) — йому вдалося вийти з «темної ночі своєї душі». «Це було майже як у Біблії — «пітьма єгипетська». Тобі здається, що від тебе відвернулися геть усі, і все, муза полетіла, і ти наче та стара розбита барабанна паличка, як казав Рінґо Старр. А в моєму випадку — стара розбита друкарська машинка. Саме там, завдяки моїй колишній дружині, я переосмислив своє становище як письменник і знайшов в собі сили знову-таки взятися за письмо. Я написав твір «Голова Якова». Він постав на праху такої великої літературної імперії, яка мала називатися «Як стати Богом і не заплакати». Це в чомусь автобіографічна книжечка, вона є таким коротким путівником по змінених станах свідомості, через які проходить людина, котра зустрічається з особистісною кризою. Вона дає невеличкі рекомендації, «де зупинитися, де переночувати, чого уникати», — це якщо метафорично. Це роман, в якому я ділюся власним досвідом», — зізнався письменник. Згодом на основі цих матеріалів Любко Дереш навіть організував «невеличкий курс для початкуючих літераторів» і прочитав його в осінній літературній школі в Києві. Курс називався «Письменник і смерть. Мій досвід помирання».

Роман «Остання любов Асури Махараджа» та збірка оповідань «Миротворець» — це теж частина «синайського циклу», завершити який має третя книга — збірка оповідань, вихід якої планується навесні 2014 року. Умовно три книги споріднені спільною метою — відчуттям пошуку дому. «Саме в Єгипті я почав відчувати, що така річ, як дім, — вона є. Я почав це відчувати стосовно України, стосовно своїх рідних, стосовно людей, які розмовляють зрозумілою мені мовою. Але за цим всім в мене з’явилося якесь інше, глибше трошки відчуття, що, окрім дому фізичного, дому відносного, є ще один «дім», якийсь дім абсолютний, який кличе мене навіть сильніше, ніж дім буквальний, де є тато й мама. І мої персонажі намагаються вловити оцю нитку, вловити це відчуття, яке би їх провадило туди, в сторону цього наростаючого тепла, наростаючого відчуття благополуччя і затишку, безпеки, які ми отримуємо, коли ми знаємо, що повертаємося додому», — пояснив Дереш.

Окрім власне творчих читань в Українському домі, того ж дня письменник зустрівся і зі студентами Південноукраїн­ського національного педуніверситету ім. К. Д. Ушинського та представниками одеських ЗМІ.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій