преса

Видання: «ІнфоМалин»

«Завиграшки» Валерія Нечипоренка, автора

«Завиграшки» Валерія Нечипоренка, автора "коростенських дерунів" та багато чого іншого

Я прожив життя за­виграшки. Напевно, це і є щастя: робити тільки те, що подо бається; працювати важко, але з азар­том; дружити лише з тими, кого поважа­єш; говорити в очі те, що й позаочі; кидати справу, якщо набрид­ла, і братися за нову.
Життя - це гра: за­хоплююча, яскрава і трохи кумедна. Тож і живімо завиграш­ки. Щоб було про що згадати...
Валерій Нечипоренко


27 березня 2011 року на 56-му році життя внаслідок важкої хвороби помер наш славний земляк, заступник генерального директора інформаційного агентства УНІАН, заслужений журналіст України, член Національної спілки письменників України Валерій Петрович Нечипоренко.

Нещодавно вийшло у світ пам’ятне видання вибраних творів письменника, журналіста, Валерія Нечипоренка.

28 березня книгу презентували коростенцям у центральній міській бібліотеці, де панувала надзвичайно тепла, домашня атмосфера, адже в залі не було людей, які б не захоплювалися Валерієм Петровичем. Спогади близьких і друзів були щирими і яскравими, а син письменника Костянтин зробивши короткий аналіз видання, подякував всім причетним до виходу книги у світ.

«Завиграшки» складається з семи роз­ділів і представляє різні грані творчості Валерія Нечипоренка - від незавершеного автобіографічного роману «Завиграшки», лірично-філософських новел у «Корабли­ках», реалістичних сюжетів у «Мінюні» та майже «кожелянківських» - у «Реалізмі інших реальностей», до іронічних «Дивних людей» і публіцистичного «Буде краще». Завершується книжка коротким життє­писом автора та невеличкою добіркою спогадів про невтомного генератора ідей, іронічного політтехнолога, переконаного гуманіста, вигадливого мандрівника екзо­тичними місцями, який всюди і завжди за­лишався справжнім коростенцем.

У художньому оформленні книжки вико­ристано роботи доньки Галини Інгули, а саме: «Річка Уж», «Вечірній човен», «Чотири», «Мрії збуваються», «Вишенька заквітувала» та інші. Видання здійснено за сприяння дру­зів, колег, однодумців автора, а також за активної участі його дружини та сина - Лю­бові Дмитрівни та Костянтина Нечипоренків.

Валерій Нечипоренко казав: «Що би там не вигадували, а найкраща розвага - то життя». І для нього це, дійсно, було так: він любив і цінував життя, як і дорожать кожним ковтком пові­тря, радіють сонячному новому дню, бережуть іскрометні почуття герої його творів.

Взявши до рук книгу «Зави­грашки», одразу розумієш, що її автором є коростенець, справ­жній патріот своєї землі древлянської: на гладенькій обкладинці красується поліська природа з велетнями-валунами, крізь які звивисто тече славнозвісний Уж. А коли починаєш читати оповіда­ння, художні мініатюри, новели, то все більше дізнаєшся про іс­торію Коростенщини, потопаєш у квітчастій розкоші її природи, на мить стаєш жити, переживати, плакати та посміхатися разом з персонажами Нечипоренкових лі­тературних доробків.

Книга розпочинається незавер­шеним автобіографічним романом у новелах та есе під однойменною назвою «Завиграшки» - спогада­ми, як сам називав себе Валерій Нечипоренко, «колишнього пись­менника». Вісім оповідань, які за­сновані на реальних подіях, пере­міщають нас у воєнні часи: з пере­казів своїх рідних дідусів та бабусь, які родом з Коростенського та Володарськ-Волинського районів, автор розповідає читачам про жит­тя людей бідних, малограмотних, але працьовитих. І про те, що у ті лихолітні часи були не лише біль і сльози, але й панували почуття, існувало справжнє кохання.

Багато творів у «Завиграшках» на чорнобильську тематику, і це не дивно, адже Валерій Петрович особисто, як спецкор обласної га­зети «Радянська Житомирщина», у травні 1986 року побував на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Він вів репортажі про роботу жито­мирських пожежників.

Саме «дочорнобильському і післячорнобильському життю» укра­їнців - ліквідаторів аварії та людей, які проживали в зоні, присвячена ціла низка його оповідань.

Скажімо, у творі «Він хотів ста­ти тролейбусом» з листів моло­дого ліквідатора Сергія Журбенка до своєї коханої автор мимоволі відкриває картину ліквідації Чорнобильської трагедії, а вкінці твору хворобою і смертю героя нагадує, що ця техногенна катастрофа принесла багато горя у домівки нашого народу. Тему Чорнобиля продовжує й опо­відання «Самосел» - іронічний і водночас сумний історичний життєвий літопис діда Степана з зони, який єдиний після ви­буху реактора залишився жити в своєму селі, що поблизу атомної станції. Тут розповідається про тяжкі роки самотності діда, біль за втратою, розлукою з одно­сельцями, горе, яке принесла аварія на ЧАЕС.

І так кожна повість, на перший погляд весела й жартівлива, пронизана філософією життя, роздумами: хто ми і навіщо живемо, яке наше покликання? Вміщені в книзі і твори про ко­хання, зраду і біль від неї. Так, у «Вечірній прогулянці на старому велосипеді» головний герой Ві­ктор до кінця свого життя не мо­же забути перше кохання Ліду, і з почуттям до неї живе вічно. А в «Корабликах» подається історія одного чоловіка, який дуже любив майструвати різні морські кораблики, і якого не розуміли сусіди, односельці. Його заняття вважали безглуздим, а він на­справді лише любив море, волю, своє маленьке, але власне мис­тецтво, але найбільше - хотів дарувати частиночку себе лю­дям, аби бути не таким самотнім, щоб його кораблики приносили щастя в домівки.

Природа Полісся, людські таланти цього краю, самобутні історія древлян, мудрість і працелюбство коростенців – основна тема творів Валерія Нечипоренка Читаючи його «Завиграшки», поринаєш у них з головою. Кожна історія немов переплітається нашим життям, здається, все, про що пише автор, відбувалося з нами особисто. Ніби і кохання подібне було, і філософія життя чимось схожа, і проблеми у всіх однакові. «Завиграшки» Валерія Нечипоренка - книга, на перший погляд, проста, але, насправді лише професійна, досвідчена життям людина, яка багато зустрічала на своєму шляху, може так по-звичайному, по-нашому розповісти, створити різний н стрій, приголубити та заспокоїти.

За матеріалами korosten.in.ua

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій