преса

Автор: Поліненко Вікторія
Видання: Український Тиждень, часопис

Про мишей і людей

http://www.ut.net.ua/art/169/0/2945/

Європейська література діагностує головні проблеми сьогодення

Зеді Сміт. Білі зуби. – К.: Смолоскип, 2009
Фаїза Ґен. Завтра кайф. – Л.: Кальварія, 2009

«Завтра кайф» французької письменни ці марок кан сь ко го походження Фаїзи Ґен з’явився друком, коли авторці виповнилося 19. Народжена в змішаній родині білого англійця й темношкірої емігрантки з Ямайки британська літераторка Зеді Сміт дебютувала з поки найуспішнішим своїм романом «Білі зуби» в 25-річному віці. Обидва тексти наголошують на етнічних і культурних різницях, з якими доводиться мати справу сьогоднішнім емігран там у Старому cвіті. Обидві пані після публікацій були піднесені крити кою на художній Олімп як авторки, чиї погляди, наче без жальні скальпелі, розтинають поверхню зовні благополучної цивілізації, котра насправді безнадійно хво ра – передусім на невитравні упередження.
Але на цьому подібність закінчується, бо хірургічний інструмент Ґен і Сміт обрали не­однаковий. Феномен популярності францужен ки – в на сліду ванні модної нині «наївної» стилістики. Головна ге роїня-під літок оповідає про своє жит тя, як може: часом неоковирно, інколи – занадто пристрасно для тих пересічних подій, що відбуваються, подеку ди – з таким сарказмом, що навіть моторошно: все ж не Марк Твен говорить, а шанувальниця телевізійних серіалів.

Оповідає переважно про все те лайно, що його наготувала переселенцям нова батьківщи на: брудну роботу для матері, неприємну допитливість соціальних працівників, одяг second hand (щоб не нариватися на глум, треба було краще мову вчити, то й не вийшла б на люди в розмальованій побажаннями солодких снів піжамній куртці, прийнявши її через простодушність за верхній одяг). «Лайно» в інтерпретації Дорії набуває емоційного розмаїття «хо-хо» Еллочки-Людо жерки й виражається вербальним запасом Фіми Собак (близько 180 слів).
«Білі зуби» – роман суто бри танський за конструкцією, з міцним сюжетом, продуманий у кожній деталі. Сміт створила епічну сагу, своєю письменницькою волею поєднавши протилежності й перетворивши невдаху Арчібальда та упертюха Самада на ліпших друзів. Вони потоваришують наостанок Другої світової. В глухому болгарському селі постануть перед екзистенційним вибором, що робити з полоненим лікарем, який провадив експерименти на в’яз нях. Вони повернуться до свого Альбіону з відносно неушкодженими мізками, одружаться, матимуть дітей.

Проблеми, мов саранча, почнуть плодитися з реалізацією матримоніальних планів: шлюб бангладешця Самада з землячкою з традиційної родини – не набагато краще рішення, ніж союз Арчі з темною, як ніч, Кларою. Коли підростуть вражені недугою ментальної відірваності від коренів хлопчики-двійнята Самада і Кларина дочка, вони шукатимуть себе в релігії, юриспруденції, генетичних дослідженнях із Мишею Майбутнього, екологічних протестах. І вчитимуться разом поважати життя, за іронією долі зібравшись насамкінець з усіма своїми численними родичами на мишачій презентації з твердим наміром убити експериментатора й тим припинити втручання людини в Божі справи. Зрештою, їм відкриються два основні закони знекорінених: «Емігранти не можуть позбутися своєї історії, як людина не може позбутися своєї тіні», й «Батьківщина – це одне з магічно-фантас тичних слів, як одноріг, чи душа, чи нескінченність…»

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031







229 авторів
349 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій