преса

Автор: Яценко Петро
Видання: «Текст і контекст»

КОЖЕЛЯНКО:

http://www.text-context.org.ua/articles/100.html

КОЖЕЛЯНКО: "Я СТАВ ЗАБОБОННИМ"
вiдомий творець альтернативної iсторiї розказав про секс, алкоголь та iсторiю ефiопiї

Це iнтерв'ю ми взяли телефоном за два тижнi до смертi письменника. Нiщо не вiщувало бiди. Василь Кожелянко був життєрадiсним i гранично вiдвертим. Таким вiн залишиться у нашiй пам'ятi назавжди...

За понад 15 рокiв творчої працi у Василя Кожелянка вийшли друком десятки паперових книжок, а двi -- на аудiодисках. Його романи готують до друку у Фiнляндiї та Росiї, а сам автор у цей час скромно живе у невеликому буковинському селi та добудовує новий особняк. У розмовi Василь Кожелянко гранично вiдвертий: для нього немає тем, яких би вiн уникав чи соромився.

"Контекст": Василю, розглядаючи вашу фотографiю, важко повiрити, що вам 52!

Василь Кожелянко: Так, менi дають не бiльше сорока, бо це така властивiсть мого роду -- "запiзнюватися" зi старiнням та усiма подiями в життi. Я навiть до iнституту поступив у 26 рокiв. Закiнчив у 32, i лише в 37 видав першу свою книгу. Це були поезiї. Пiсля кiлькох збiрок я переосмислив свою творчiсть, i сказав собi, що вiршi бiльше писати не буду. Узявся за прозу. Менi свого часу дуже сподобався "Острiв Крим" Василя Аксьонова. Iз захватом прочитав цю книгу. Як зрозумiло iз назви, там iдеться про те, що Крим є не пiвостровом, а островом, i пiсля громадянської вiйни його вдається вiдстояти вiд бiльшовикiв. У Криму виникає власна держава, подiбна до Тайваню, iз капiталiстичним ладом. I от, вiдтодi, як я прочитав цей роман, менi iдея подiбної альтернативної iсторiї закарбувалася у пiдсвiдомостi. Минуло рокiв п'ять чи шiсть -- я написав в одну з буковинських газет перший роздiл "Дефiляди у Москвi". Читачам сподобалося, i знайомi запитували в мене, чи я буду писати продовження. Минув iще рiк, i я справдi узявся до роботи: написав "Дефiляду", а коли книжку видали -- вона стала популярною. Потiм написав "Конотоп", "Людинець", "Лженострадамуса", "Терорiум" та й став "альтернативником". (Смiється).

"Контекст": Зараз працюєте над новим твором?

Василь Кожелянко: Так пишу роман, але вирiшив зав'язати iз iсторичними мiстифiкацiями. Знаєте, коли тривалий час працюєш в одному жанрi, є велика спокуса повторюватися. Тож я вже видав збiрку оповiдань "Логiка речей", де все цiлком реалiстично: це iсторiя кохання, армiйська тема, полiтика, старiсть i смерть, алкогольна залежнiсть (бо сам мав проблеми iз цим), а тепер от роблю теж цiлковито життєву рiч. У всьому, вважаю, потрiбно мати межу.

"Контекст": Тобто, у певний перiод життя ви пили?

Василь Кожелянко: Так. Я працював у молодостi на заводi, де було багато спирту. I ми щодня пили. У певний момент я зрозумiв, що залежний вiд цього, що алкоголь руйнує мене i фiзично, i морально. Тож тепер я не п'ю. Щоправда, я не звертався за допомогою до медикiв чи якогось товариства анонiмних алкоголiкiв -- зав'язав сам. Та, знаєте, пiзнiше у мене були зриви. Я мiг тривалий час не торкатися до спиртного, але раптом зривався через стрес чи пригнiчений моральний стан -- i падав у запiй. Це постiйна боротьба, постiйна вiйна мене iз самим собою, яка триває й зараз. Тепер, коли в телевiзорi випадково натрапляю на рекламу будь-якого алкоголю, мене верне, я цього не переношу.

"Контекст": У ваших останнiх творах ви вдаєтеся до досить вiдвертих еротичних сцен, у пам'ять закарбувалося, зокрема: "затвердiлий прутень бринiв, наче струна бандури"...

Василь Кожелянко: Еротика -- не головне. Просто у ЗМI люблять наголошувати на цьому. Так, у мене є деякий досвiд, усе ж таки, трохи на землi пожив. (Смiється). Правда, своїй дружинi я читати цього не даю, iнакше були б запитання на кшталт: "А хто ця жiнка, яку ти тут описав?" Дружина, взагалi, мало цiкавиться моєю творчiстю. Вона знає, звичайно, що я дечого досяг у письменствi, та книжок практично не читає. У нас iз нею iншi спiльнi теми: господарка, будiвництво нового житла. Я от взявся у центрi нашого села зводити нову кам'яницю. Багато чого роблю сам: наприклад, перед розмовою iз вами цеглу переносив. А що? Пiсля працi за комп'ютером це дуже хороше фiзичне навантаження. Я завжди пiсля кiлькох годин сидячої роботи намагаюся пройтися своїм селом, погуляти годинку-другу. А тепер замiсть прогулянок -- будова, хотiлося б, щоб там усе було за європейськими стандартами.

"Контекст": Сусiди не заздрять?

Василь Кожелянко: Маю добрих сусiдiв, а от у лiтературi став я трошки забобонним. Ранiше розповiдав в усiх iнтерв'ю про ще не виданi книжки, а їх вихiд у свiт затримувався з незалежних вi д мене причин на роки. Тепер буду обережним. Єдине, що скажу, -- я заглибився в iсторiю Ефiопiї ХVII столiття. Один мiй знайомий унiверситетський професор-iсторик дав менi стiльки iсторичних матерiалiв про цей перiод ефiопської iсторiї, i я їх так ретельно проштудiював, що, чесне слово, мiг би читати в унiверситетi курс лекцiй про Ефiопiю. Саме про подiї в цiй африканськiй країнi буде моя нова книжка. Та, гадаю, вона рiзнитиметься вiд попереднiх. Це буде менш розважальний твiр, бiльш серйозний. Узагалi, нiколи не ставив собi за мету стати масовим письменником. Я дуже самодостатнiй навiть у побутi: можу тижнями не виходити з дому. Усе потрiбне для роботи в мене є: комп'ютер, мобiльний зв'язок, iнтернет. Та, все одно, думаю придбати ноутбук, щоб можна було писати пiд час подорожей.

"Контекст": До вiршування бiльше не повернетеся?

Василь Кожелянко: Знаєте, тепер дуже захопили мене японськi вiршi хоку. I свої за цими зразками почав писати. Вiдсилаю знайомим жiнкам -- кажуть, що їм дуже подобається.

Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій