Наталя Чорпіта



Дата народження 03.07.1958
Місце народження Львів / Україна
Національність українка
Сімейний стан незаміжня
Регалії член Національної спілки письменників України

Освіта і навчання

Вересень1965 –-Червень1975
Львівська середня школа №4 з поглибленим вивченням англійської мови

Вересень1975 –-Червень1980
Навчання на філологічному факультеті (відділення слов’янської філології) Львівського державного університету імені Івана Франка

Грудень1982 –- Грудень1985
Аспірантура кафедри слов’янської філології Львівського державного університету ім. І.Франка


Праця

1980 ― 1982 Стажист-дослідник кафедри слов’янської філології Львівського державного університету ім. І.Франка
1986 ― 1988
Львівський медінститут; викладач російської мови як іноземної

1988 ― 1991
Львівське вище військово-політичне училище; викладач російської мови як іноземної

1991 ― 1993 Львівське вище військово-політичне училище; редакційно-видавничий відділ; технічний редактор

1993 ― 1994
Львівське СП «ТЕКОП»; викладач російської та української мови як іноземної; перекладач

1994 ― 1996 Львівський медичний коледж «Монада Лтд.»; викладач російської та української мови як іноземної
1996 ― по тепер. час Військовий інститут НУ «Львівська політехніка»; викладач сербської мови

Додаткова діяльність

Вересень 1979
Перекладач збірної команди Югославії на чемпіонаті Європи з кульової стрільби (Львів)

Липень ― серпень 1987
Викладач російської мови на літніх курсах для слухачів із США (Курс – Інтенсив при Львівському медінституті)

Вересень 1999
Перекладач сербської делегації під час її візиту до Львова на запрошення Львівської мерії.
2000 ― 2001 Координатор та наставник перекладачів (сербська та чеська мови) у міжнародному проекті «Перекладацька майстерня» (Львів ― Яремче).

2003 Керівник перекладацької групи хрестоматії «Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство», Львів, в-во «Класика»
2003 ― 2004 Курси підготовки військових перекладачів для українського миротворчого контингенту в Косово.
Переклади
1984 Три оповідання для антології лужицьких письменників «Дивна любов», Київ, в-во «Дніпро» (переклад з верхньолужицької):
Бено Будар. Невже я остання?
Марія Кубашец. Могила в лужицькому лісі
Павол Фелькель. Мейсенська порцеляна
1999
Момо Капор. Облудники. (Роман. Переклад з сербської), Львів, в-во «Класика».
Мілорад Павич. Остання любов у Царгороді. (Роман. Переклад з сербської ), Львів, в-во «Класика».
2001 Анджей Стасюк. Дев’ять. (Роман. Переклад з польської), Львів, в-во «Класика».
«Апостол надії» (текстова частина фотоальбому до візиту Папи Івана Павла ІІ в Україну), Київ, в-во «Спалах».
2002 Іво Андрич. Єлена, жінка, якої немає. (Оповідання. Переклад з сербської для літературного альманаху «Королівський ліс», ч.ІІ), Львів, в-во «Піраміда».
Алеш Чар. Спуск у глухий кут (оповідання, переклад зі словенської у співавторстві з І.Лучуком), «Кур’єр Кривбасу», ч.152.
2003 Ларі Вульф. Мої найзаповітніші фантазії: Леопольд фон Захер-Мазох і міф Східної Європи. (Стаття, переклад з англійської), «Україна модерна», ч.8.
Мар’яна Рубчак. Передмова до хрестоматії «Ґендерний підхід: історія, культура, суспільство» (переклад з англійської).
Наталія Пушкарьова. Від «Жіночих студій» до «Ґендерних досліджень» (стаття, переклад з російської), у вищезгаданій хрестоматії.
2004
2005
2007 Оповіданя для «Антології сербської постмодерної фантастики» (переклад з сербської), Львів, в-во «Піраміда“:
Мілорад Павич. Болото.
Міодраг Вукович. Ціпонько, квочечка.
Давид Албахарі. Німа пісня.
Велимир Чургус Казимир. Певне судження про Візантію.
Міленко Паїч.. Нова біографія Хорхе Луїса Борхеса.
Предраг Маркович. Фаворське сяйво.
Мілета Проданович. Господаря його голос.
Неманя Митрович. Шпичак.
Сретен Угричич. Діва і єдиноріг.
Статті для часопису «Україна модерна», ч.9 (переклади з англійської):
О.фон Гаґен. Росія → Радянський Союз → Євразія.
Марша Зіферт. Візуалізація історії.
Альфред Дж. Рібер. Напрямки дослідження всесвітньої історії.

Мирослав Нагач. Вісім-чотири, переклад з польської, Львів,
видавництво "Кальварія"

Войцех Кучок. Гівнюк, переклад з польської, Львів, Кальварія

З 1999 Переклади для незалежного культурологічного журналу «Ї“
(Інтернет-версія за адресою http://www.ji.lviv.ua )
Головний редактор Тарас Возняк, Тел. 0038 0322 74 58 90, E-mail: wozniak@litech.lviv.ua

Публіцистика і наукові тексти:
Число 15:
Джордже Борозан. Югославія та Албанія у ХХ ст., (переклад з сербської).
Мілорад Павич. Початок і кінець роману, (переклад з сербської)..
Ясміна Михайлович. Павич та гіпербелетристика, (переклад з сербської).
Число 17:
Алєсь Анціпенка. Маргінали та маргінальна свідомість, (переклад з білоруської).
Ігар Бабков. Білорусь ― Україна: подорож на межу, (переклад з білоруської).
Число 19:
Збігнєв.Бжезинський. Демократія перед лицем глобалізації, (переклад з польської).
Б.Вільдстейн, Л.Туров. Нашою реальністю є світовий ринок, (переклад з польської).
Число 21:
Ришард Лєгутко. Недоторканність сумління і свобода внутрішнього життя, (переклад з польської).
Число 23:
І.Бусигіна. Німецький федералізм, (переклад з російської).
А.Галкін. Федералізм і публічна сфера як вихідні поняття, (переклад з російської).
А.Захаров. «Виконавчий федералізм» у сучасній Росії, (переклад з російської).
Престон Кінг. Класифікування федерацій, (переклад з англійської).
Число 27:
Карен Горні. Втеча від жіночості, (переклад з англійської).
Карен Горні. Страх перед жінкою. Специфіка страху перед протилежною статтю (переклад з англійської).
Джоан Мейлен. Патріархат без чоловіків
(переклад з англійської).
Ясміна Тешанович. Жінки і війна (переклад з сербської).
Божена Холуй. Антифемінізм (переклад з польської). Літературні тексти:
Момо Капор. Останній політ у Сараєво (фрагменти роману, переклад з сербської), число 15.
Мілорад Павич. Корсет (оповідання, переклад з сербської), ч.15.
Ясміна Михайлович. Три столи (оповідання, переклад з сербської), ч.15.
Марко Вучіна. Позичена оповідка (оповідання, переклад з сербської), ч.??
Редакторська робота
Пауло Коельо Чорт і панна Прим. В-во «Класика», Львів, 2002.
Карл Шорске. Віденський fin-de-siecle. Політика і культура. В-во «Класика», Львів, 2003.
Хорхе Луїс Борхес. Алеф. В-во «Класика», Львів, 2003.
Дж. Донеллі. Права людини у міжнародній політиці. В-во «Кальварія», Львів, 2004.
Т.Г. Еріксен. Тиранія моменту. В-во «Кальварія», Львів, 2004.
Франсіс Фукуяма. Великий крах. В-во «Кальварія», Львів, 2005
Сюзан Зонтаг. Проти інтерпретації
Любко Дереш. АРХЕ. В-во «Кальварія», Львів, 2005
Томас Брюсіг. Сонячна алея. В-во «Кальварія», Львів, 2005
Світлана Поваляева. Орігамі-блюз. В-во «Кальварія», Львів, 2005

Навички роботи з комп’ютером MS Office, Internet Explorer

Мови: Українська ― рідна;
російська, сербська, хорватська – дуже добре;
англійська, польська, чеська – добре;
словацька, словенська, білоруська, болгарська, верхньолужицька – перекладаю письмово;
іспанська, італійська ― початковий рівень

Хобі:
Інтелектуальні ігри, музика (від класичної до хард-року), написання паліндромів (добірка друкувалась у часописі «Четвер»)

Народилась і виросла у Львові. Проте галичанкою себе не вважає ― адже батько родом з Хмельниччини, а мама ― з Харківщини, тож поєднала у собі український «Схід-Захід».
Відмінне навчання вважалося у родині справою честі. Так і вчилася: школу закінчила із золотою медаллю, університет (слов’янське відділення філологічного факультету Львівського державного університету) ― з червоним дипломом. Далі була аспірантура ЛДУ і намагання дослідити деякі дієслівні форми у верхньолужицькій мові.
Після закінчення навчання працювала викладачем російської, а згодом ― української мови як іноземної, технічним редактором (опановуючи самостійно ази поліграфічної премудрості). Останні дев’ять років працює за основним фахом: викладає сербську мову у Військовому інституті Національного університету «Львівська політехніка».
Перші переклади наважилась оприлюднити невдовзі після закінчення вищої школи ― три оповідання у збірці Дивна любов (переклад з верхньолужицької мови, вид-во «Дніпро»). Поважніші тексти побачили світ завдяки львівському видавництву «Класика» (романи сербських авторів Момо Капора Облудники, 1998 р. та Мілорада Павича Остання любов у Царгороді, 1999 р.; перекладений з польської роман Анджея Стасюка Дев’ять, 2001 р.) та культурологічному часописові «Ї» ( переклади оповідань та статей з сербської, хорватської, польської, білоруської, російської, англійської).
2001 року, з нагоди візиту папи Івана-Павла ІІ в Україну, в київському видавництві «Спалах» вийшов альбом «Апостол віри», до якого Наталя Чорпіта підготувала текстову частину (за польськими джерелами).
Своєрідною школою підвищення кваліфікації ― і вельми корисною ― стала участь у дворічному міжнародному проекті «Перекладацька майстерня 2000-2001» (де працювала в якості наставника українських і сербських перекладачів та координатора).
З 2003 року співпрацює з видавництвами «Кальварія» та «Піраміда».
Головний перекладацький доробок 2004 року ― низка оповідань сербських письменників до «Антології сербської постмодерної фантастики» (в-во «Піраміда», Львів).
Останнім часом працює також як літературний редактор.
Перекладає з усіх слов’янських мов та з англійської.
Від 2001 року ― член Національної спілки письменників України.




Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930







231 авторів
352 видань
86 текстів
2193 статей
66 ліцензій