що таке "кальварія"?Галина Логінова
  | Книжки що вийшли у Кальварії ЧЕРВОНЕ СОЛОДКЕ СОНЦЕ Піщана ріка Галина Логінова – професійний філософ, письменниця й ... молода мама. Народилася 23 квітня 1979 року на Київщині. 1996 року вступила на факультет української філології університету імені Тараса Шевченка, але за рік вирішила змінити місце навчання – вступила до Києво-Могилянської Академії, де обрала своїм фахом філософію. 2001 року стала лауреатом єдиної першої премії видавництва «Смолоскип» за повість «Піщана ріка»; книжка «Піщана ріка» вперше побачила світ у 2002 році. Зараз готується перевидання цієї повісті у видавництві «Кальварія»: книжка вийде в серії «Повернення» поряд із книжками таких авторів як Леонід Кононович (збірка «Повернення») і Ксеня Харченко («Історія»). У липні 2000 та липні 2002 року стажувалася в Мадриді, завдяки стипендії від МЗС Королівства Іспанії. Враження від цих поїздок, мабуть, дали ґрунт для нового роману Галини «Червоне солодке сонце». У серпні ця книжка вперше виходить в серії «Квіткова» видавництва «Кальварія» (серед таких авторів як Євгенія Кононенко, Лариса Денисенко, Любомира Княжич). У 2003 році отримала ступінь магістра філософії Києво-Могилянської Академії, цього ж року вступила до аспірантури Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України (відділ соціальної філософії). «Червоне солодке сонце» Роман Книжка в серії Квіткова Історія молодої українки, яка поїхала в Іспанію на стипендію і там, у далині від коханого і батьків, залишається без грошей в незнайомій країні. Книжка написана на власному досвіді і наповнена описом життя іноземців в Іспанії та історіями кохання. «Піщана ріка» Повість Книжка в серії Повернення «Піщана ріка» протікає у двох буттєвих вимірах – буття і «небуття». Вся повість, оповідь у якій ведеться, здебільшого, з перспективи дитини, поділяється, як і життя героїні, на дві частини — сон і яву, які не є взаємонеперехідними і відображають не фройдистські рівні свідомості, а платонівську суперечність душі і тіла. Платонізм пронизує філософську парадигму твору — від загальної тональності до явних платонівських алегорій. (З анотації до першого видання). |
